Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.06.2016 року у справі №910/28919/15
Постанова ВСУ від 25.01.2017 року у справі №910/28919/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 910/28919/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Барицької Т.Л.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року

у справі №910/28919/15

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до відповідачів 1.Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачів 1.Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

3.ОСОБА_12

про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог

за участю представників

позивача - Корнєв В.М.

відповідача - 1. Мостепанюк В.І.,Ханович К.В.

2. Дудяк Р.А.

третьої особи - 1. Костюков Д.І.

2. не з'явився

3. не з' явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27 лютого 2015 року, а саме вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" щодо сплати суми заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 3 335 458,92 грн., та вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо сплати заборгованості за договором банківського вкладу № 10004006546754 від 27.03.2014 у розмірі 120139 доларів США 92 центи, суперечить приписам ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України, а тому є недійсною, оскільки є необґрунтованою, а також відступлення здійснено на більшу суму, а зарахування на меншу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року (суддя Плотницька Н.Б.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 березня 2016 року (судді Яковлєв М.Л., Ільєнок Т.В., Тарасенко К.В.) у справі №910/28929/15 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 березня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" також не погоджується з прийнятими у справі рішенням та постановою звернувся з касаційною скаргою в якій просив змінити постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року шляхом виключення обґрунтувань з мотивувальної частини постанови.

23 травня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"подало заяву про зміну вимог у касаційній скарзі у якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" подав відзиви на касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в яких просив прийняті у справі рішення та постанову залишити без змін, а відповідні касаційні скарги без задоволення.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також подав відзив на касаційні скарги в якому просив задовольнити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (без урахування заяви від 23 травня 2016 року) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та касаційна Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кореспондент) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) був укладений договір №151210-Л1 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку (далі - договір рахунку 1), відповідно до умов якого банк відкриває кореспонденту мультивалютний кореспондентський рахунок типу "Лоро", №16000804033 у валютах згідно заяви кореспондента та виконує за дорученням і за кошти кореспондента розрахунки на підставі цього договору, і здійснює його обслуговування.

Крім того, 15 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кореспондент) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) був укладений договір №151210-Л2 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку (далі - договір рахунку 2), відповідно до умов якого банк відкриває кореспонденту кореспондентський рахунок типу "Лоро", у українських гривнях (980) №16001804043 та виконує за дорученням і за кошти Кореспондента розрахунки на підставі цього договору, і здійснює його обслуговування.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за зазначеними договорами рахунку, між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержателем) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодавцем) укладено договір застави майнових прав від 25 лютого 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 293 (далі - договір застави 1), за яким заставодавець передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме: майнові права - права вимоги від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за контрактами в розмірах та в строки, передбаченими контрактами з такими боржниками, та усі належні заставодавцю майнові права за договорами, що забезпечують виконання зобов'язання за контрактами (договорами забезпечення), вичерпний перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору. Пункт 1.2. договору застави 1 передбачає, що вартість предмета застави станом на момент укладення цього договору становить 459 484 167,00 грн.

29 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", як позичальником, укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11, відповідно до умов якого надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 206 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 15 % річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 липня 2015 року, за умови виконання позичальником умов пунктів 3.3.12.7, 3.3.12.8 договору. За умови виконання позичальником умов пункту 3.3.12.7 договору та невиконання позичальником умов пункту 3.3.12.8 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості буде не пізніше 02 березня 2015 року. За умови невиконання позичальником умов пункту 3.3.12.7 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості буде не пізніше 20 січня 2015 року.

Майнові права за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року та всіма додатковими угодами до даного договору, а також договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, перебувають в заставі Публічного акціонерного товариству "Державний ощадний банк України" відповідно до договору застави майнових прав від 25 лютого 2015 року, реєстровий № 293, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та забезпечують виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за договорами кореспондентських рахунків.

Договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, майнові права за якими також перебувають в заставі Публічного акціонерного товариству "Державний ощадний банк України" згідно з договором застави майнових прав від 25 лютого 2015 року, реєстровий № 293 є:

- договір застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S1 від 29 травня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар";

- договір відступлення прав вимоги від 29 травня 2014 року за договором купівлі-продажу №11/PR/2014 від 21 квітня 2014 року (з усіма змінами та доповненнями), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" та Україно-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля", що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар";

- договір застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року (з усіма змінами та доповненнями), укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ТОВ "Яблуневий дар";

- договір застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S3 від 12 вересня 2014 року (з усіма змінами та доповненнями), укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар";

- договір відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року за договором купівлі-продажу № 04/08/2014 від 04 серпня 2014 року (з усіма змінами та доповненнями), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" та Україно-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля".

03 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", як новим кредитором, та ОСОБА_12, як первісним кредитором, був укладений договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги у розмірі 134 539,85 доларів США до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" у доларах США від 27 березня 2014 року (сума вкладу 136 359,00 доларів США, строк залучення вкладу до 01 квітня 2015 року, відсоткова ставка за вкладом - 11,50 % річних), а новий кредитор зобов'язується сплати первісному кредиторові ціну відступлення за права вимоги, що відступаються за цим договором.

Судами встановлено, що 20 лютого 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" на адресу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" були направлені повідомлення від 20 лютого 2015 року про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" у доларах США від 27 березня 2014 року на підставі укладеного 03 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (новий кредитор) та ОСОБА_12 (первісний кредитор) договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, та заява про дострокове відкликання частини вкладу за договором №10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" від 27 березня 2014 року у сумі 134539,85 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист №469175 від 20 лютого 2015 року (а.с.175 т.1).

Судами попередніх інстанцій з копії опису вкладення у цінний лист № 469124 від 27 лютого 2015 року (а.с.198 т.) встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" направило на адресу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, а саме припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії N ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 3335458,92 грн. (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 27 лютого 2015 року складає еквівалент 120 139,92 доларів США ), та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" заборгованості за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" від 27 березня 2014 року на загальну суму 120139,92 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 27 лютого 2015 року, складає еквівалент 3335458,92 грн.), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27 лютого 2015 року, а саме вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" щодо сплати суми заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 3335458,92 грн., та вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо сплати заборгованості за договором банківського вкладу №10004006546754 від 27 березня 2014 року у розмірі 120139,92 доларів США, суперечить приписам ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України, а тому є недійсною, оскільки є необґрунтованою, а також відступлення здійснено на більшу суму ніж зазначено в заяві про зарахування.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги позивача є необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем відповідно до вимог ст.ст.33-34 ГПК України не доведено та не надано доказів наявності фактичних обставин, які б свідчили про недодержання вимог, встановлених ст.203 та ст.601 Цивільного кодексу України, в момент вчинення одностороннього правочину (заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27.02.2015).

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що на час заявлення вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" за кредитом за кредитним договором №ВКЛ-2005880/11 від 25 квітня 2014 року складала 3335458,92 грн. (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 27 лютого 2015 року складає еквівалент 120 139,92 доларів США) та заборгованість Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" від 27 березня 2014 року становить 120139,92 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 27 лютого 2015 року, складає еквівалент 3 335 458,92 грн.). Доказів наявності спору щодо розміру заборгованості за зазначеними договорами сторонами не надано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, однак вважає за необхідне також звернути увагу на наступні обставини, які взагалі унеможливлюють задоволення даного позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи своє порушене право за захистом якого звернувся позивач, він обґрунтовує укладеними договорами з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", №151210-Л1 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 15 грудня 2010 року та №151210-Л2 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 15 грудня 2010 року та Застави майнових прав від 25 лютого 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 293. (т. 1. ар. 13-18 позовна заява з додатками).

Постановою Національного Банку від 16 серпня 2006 року № 320 "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті" визначено, що Кореспондентський рахунок це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів.

У відповідності до п. 1.1. Договорів №151210-Л1/№151210-Л2 з метою здійснення розрахунків відповідно до чинного законодавства України, сторони встановлюють кореспондентські відносини. Для проведення розрахунків позивач відкриває відповідачу 1 мультивалютний/ кореспондентський рахунок ти "Лоро" у валютах/українських гривнях згідно заяви відповідача 1 за дорученням і за кошти відповідача 1 розрахунки на підставі цього договору і здійснює його обслуговування.

Зі змісту укладених між сторонами договорів про відкриття та ведення кореспондентського рахунку не вбачається можливість залучення власних коштів позивача на здійснення переказів за кореспондентськими рахунками відповідача 1.

Крім того, позивачем не надано доказів неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" своїх зобов'язань за Договорами №151210-Л1/№151210-Л2 та існування дійсної заборгованості відповідача 1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

У судовому засіданні, яке відбулось 31 травня 2016 року представником позивача зазначено, що йому не відомо про наявність грошових зобов'язань відповідача 1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та невідомо про наявність відповідного спору у суді.

Законом України "Про заставу" від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII передбачено що застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога, що не суперечить законодавству України. При цьому, застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Оскільки, Договір застави (п. 1.1) укладений з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кожного з Договорів кореспондентського рахунку, а позивачем не доведено неналежного виконання зобов'язань за Договорами №151210-Л1/№151210-Л2 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 15 грудня 2010 року та не зазначив яка саме дійсна вимога існує у позивача до відповідача 1, то в силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України звернення позивача з позовом у цій справі є передчасним.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у справі № 910/28919/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Т.Л. Барицька

В. І. Татьков